КОРОТКА ДОВІДКА
ПРО НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА ТА ЙОГО ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОСЕРЕДОК
У грудні цього року минає 150 років від часу заснування у Львові Товариства імені Шевченка (11.12.1873 р.), початковою метою якого була літературна діяльність. Через 19 років його реорганізовано в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), яке досить швидко стало всесвітнім центром української науки та культури. На початку ХХ ст. НТШ уже фактично виконувало функцію Української академії наук в умовах бездержавності народу. Ініціаторами утворення цієї організації була група прогресивних діячів і меценатів Наддніпрянщини та Галичини у відповідь на репресії царської Росії стосовно української мови, науки й культури загалом. Створення НТШ саме у Львові було обумовлено ліберальним ставленням до українства тогочасної Австро-Угорської імперії, до якої належала Галичина.
Товариство мало три секції: Філологічну, Історично-філософічну та Математично-природописно-лікарську. Активізації його роботи дуже посприяли Михайло Грушевський (голова НТШ у 1897-1913 рр.), Володимир Гнатюк (вчений секретар у 1899-1926 рр.), Іван Франко (голова Філологічної комісії), Іван Верхратський і Володимир Левицький (голови Математично-природописно-лікарської комісії). У різні роки головами НТШ були вихідці з Тернопільщини – видатні вчені Олександр Барвінський, Степан Томашівський, Степан Щурат, Кирило Студинський, Володимир Левицький, багатолітнім секретарем – Володимир Гнатюк, серед дійсних членів – вчені світового рівня: фізики І. Пулюй і О. Смакула, біохімік І. Горбачевський, фізико-хімік Ю. Гірняк, правник С. Дністрянський, мовознавець І. Верхратський, історик Микола Кордуба та інші. НТШ створило власний секретаріат, бібліографічне бюро, музей, придбало два будинки, відкрило власну друкарню, палітурню та книгарню, побудувало Академічний дім, який став своєрідним університетом для студентської молоді. Було започатковано випуск періодичних видань «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Хроніка Наукового товариства імені Шевченка» та праць окремих секцій Товариства, а також низки часописів.
Протягом 1873-1939 рр. НТШ випустило 591 том різних серій, 352 наукові статті, монографії, підручники і карти, 103 номери журналів, 95 різних художніх творів, 31 інформаційне видання. Товариство співпрацювало з-понад 500 науковими установами, товариствами та бібліотеками різних країн. Зарубіжними дійсними членами НТШ було обрано понад 90 видатних учених, серед них – А. Анштайн, А. Йоффе, Т. Масарик, М. Планк, О. Брох тощо. З плином часу НТШ стало потужною націо- та державотворчою організацією, члени якої у своїх наукових працях довели окремішність української мови, історії та етносу й заклали теоретичне підґрунтя для утвердження українців як державної нації.
У роки Першої світової війни, під час окупації Західної України російським військом, діяльність НТШ була заборонена. У повоєнний період, попри утиски польської влади, заходами Товариства вдалося організувати Львівський (таємний) університет, Львівську (таємну) українську політехнічну школу, видати «Праці Комісії Шевченкознавства», «Збірник Правничої комісії», українознавчі часописи «Стара Україна», «Сьогочасне й минуле», «Лікарський вісник» та інші.
З приєднанням Західної України до СРСР 1939 р. діяльність НТШ припинено, а на його базі відкрито філіал Академії наук УРСР. Окремі активні діячі були репресовані. Під час німецької окупації робота НТШ обмежувалася засіданнями секцій і деяких комісій. Значна частина творчої інтелігенції емігрувала за кордон. У післявоєнні роки в Західній Європі, Північній Америці та Австралії виникли осередки НТШ, переважно з українських вчених-мігрантів. Для координації їх діяльності було обрано Головну раду НТШ.
Відродження Товариства в жовтні 1989 р. у Львові послужило могутнім стимулом його розвитку в нових історичних умовах, уже за державної незалежності України. Головою був обраний відомий вчений Олег Романів. З ініціативи української сторони 1996 р. в Нью-Йорку (США) було прийнято новий Статус Світової ради НТШ, що постала на основі Головної ради. Місцеперебування Генерального секретаріату Світової ради перенесено до Львова. З'явилися самостійні НТШ у Словаччині, Польщі та Швейцарії. У 2005-2014 рр. НТШ в Україні успішно очолював відомий вчений-архівіст і філолог Олег Купчинський, уродженець с. Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області. У більшості областей з'явилися місцеві осередки НТШ. Натепер діє 6 секцій та 35 різнопланових комісій, що надає Товариству універсального академічного статусу. Суттєво зросла наукова продукція Товариства й активізувалася видавнича діяльність. Дійсними членами НТШ обрано ряд видатних зарубіжних вчених.
Тернопільський осередок НТШ виник у 1997 р., ініціатором його створення і головою до 2002 р. був археолог, краєзнавець і громадсько-політичний діяч Ігор Ґерета. На сьогодні налічується понад 450 членів Товариства, з них 12 дійсних членів: Михайло Андрейчин, Богдан Андрушків, Елла Бистрицька, Григорій Возняк, Ольга Збожна, Михайло Корда, Богдан Мельничук, Йосип Свинко, Олег Смоляк, Богдан Строцень, Любомир Царик, Марина Ягодинська. П'ять дійсних членів НТШ, на жаль, відійшли назавжди: Богдан Головин (1926 – 2016), Роман Гром'як (1937 – 2014), Ольга Заставецька (1953 – 2017), Петро Медведик (1925 – 2006), Петро Ясній (1952 – 2021). Видано 12 томів наукових праць і понад 40 монографій та навчальних посібників з грифом НТШ. Саме в Тернополі започатковано друкування багатотомної «Енциклопедії НТШ» (відповідальний редактор – Олег Купчинський), побачили світ уже 4 томи. Видано 2 томи бібліографічного покажчика «Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873 – 1940)» й ще 1 том підготовлено до друку (упорядник – бібліограф Л. Оленич). Кожний том цих видань сприймається науковцями з великим зацікавленням. Щороку проводяться Березневі наукові сесії, присвячені черговій річниці від дня народження Тараса Шевченка. У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці створено книжковий фонд НТШ, який систематично поповнюється. Члени Тернопільського осередку НТШ брали й продовжують брати участь у багатьох важливих наукових і громадських заходах на Тернопільщині та в щорічних березневих пленарних конференціях і грудневих загальних зборах НТШ у Львові.
Таким чином, як у минулому, так і тепер Наукове товариство імені Шевченка робить вагомий внесок у розвиток української науки та зміцнення держави. Своє 150-річчя НТШ зустрічає з вагомими здобутками.
Михайло Андрейчин,
голова Тернопільського обласного осередку НТШ
6.03.2023 р.